Чоло в долоні похили,чоло в долоні похили.
В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти,крізь шибу туги будеш в очі місяця глядіти.туман обійме ночі злий,туман, що в кольорі золи.
Півкола на водірозвівши,поволі місяць сів.
На галузі задуми листя виросте блакитних слів,заслониш очі тишею, немов руками, а тодіпочуєш спів,почуєш вірші.
Не ті в книжечках, що парфумів мають пах,а інші,лиш черенками думокдруковані на серця сторінках.
